Прогестерон (Progesterone)

Референтні значення:

Прогестерон виробляється в лютеїновій фазі циклу. Для зміни від лютеїнової до фолікулярної фази прогестерон знижує частоту гонадотропіну-вивільняючого гормону (GnRH) для пригнічення вивільнення гонадотропіну та скидання гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної осі. Механізм дії прогестеронвміщуємих контрацептивів полягає в пригніченні GnRH.

Прогестерон зменшує проліферацію ендометрія і розвиває секреторний ендометрій. Різке зниження прогестерону до кінця циклу викликає менструацюї. Дія естрогену, що викликає гіперплазію ендометрію, необхідна до впливу прогестерону на ендометрій для нормальної менструальної картини. Прогестерон змушує ендоцервикальні залози виділяти мізерний в’язкий матеріал, що зменшує проникнення в шийку матки сперми. Пригнічуючи менструацію та скоротливість матки, прогестерон допомагає підтримувати вагітність.

Референтні діапазони

  • <9 років: <20 нг / дл [1]
  • 10-15 років: <20 нг / дл [1]
  • Дорослий чоловік: 10-50 нг / дл [1]

Доросла жінка [1]:

  • Фолікулярна фаза: <50 нг / дл
  • Лютеїн: 300-2500 нг / дл
  • Постменопауза: <40 нг / дл

Вагітність [1]:

  • Перший триместр: 725-4400 нг / дл
  • Другий триместр: 1950-8250 нг / дл
  • Третій триместр: 6500-22 900 нг / дл

Інтерпретація

Прогестерон знижується при наступних станах: [2]

  • Аменорея
  • Загроза переривання вагітності
  • Загибель плода
  • Токсемія вагітності
  • Агенезія гонад

Прогестерон збільшується при наступних станах:

  • Лютеїнова фаза менструального циклу
  • Лютеїнові кісти яєчника; пухлини походження
  • Пухлини надниркових залоз
  • Вроджена гіперплазія надниркових залоз (21 гідроксилаза, 17 гідроксилаза та 11бета гідроксилаза) [2]
  • Молярна вагітність

ДЖЕРЕЛА:

  1. Pagana KD, Pagana TJ, Pagana TN. Mosby’s Diagnostic & Laboratory Test Reference. 14th ed. St. Louis, Mo: Elsevier; 2019.
  2. Williamson MA, Snyder LM, Wallach JB. Wallach’s interpretation of diagnostic tests. 9th ed. Philadelphia: Wolters Kluwer/Lippincott Williams & Wilkins Health; 2011.
  3. Gomella LG HS. Laboratory Diagnosis: Chemistry, Immunology, Serology. Gomella LG HS, editor. Clinician’s Pocket Reference: The Scut Monkey. 11 ed. New York: McGraw-Hill; 2007.
  4. Gardner DG SD. Appendix: Normal Hormone Reference Ranges. Gardner DG SD, editor. Greenspan’s Basic & Clinical Endocrinology. 9th ed. New York: McGraw-Hill; 2011.
  5. Rossouw JE, Anderson GL, Prentice RL, et al. Risks and benefits of estrogen plus progestin in healthy postmenopausal women: principal results From the Women’s Health Initiative randomized controlled trial. JAMA. 2002. 288(3):321-33. Epub 2002/07/19.
  6. Anderson GL, Limacher M, Assaf AR, et al. Effects of conjugated equine estrogen in postmenopausal women with hysterectomy: the Women’s Health Initiative randomized controlled trial. JAMA. 2004. 291(14):1701-12. Epub 2004/04/15.
  7. Levin ER HS. Estrogens and Progestins. Brunton LL CB, Knollmann BC, editor. Goodman & Gilman’s The Pharmacological Basis of Therapeutics. 12th ed. New York: McGraw-Hill; 2011.
  8. Schorge JO SJ, Pietz J, Halvorson LM, Hoffman BL, Bradshaw KD, Cunningham FG. The Mature Woman. Schorge JO SJ, Pietz J, Halvorson LM, Hoffman BL, Bradshaw KD, Cunningham FG, editor. Williams Gynecology. New York: McGraw-Hill; 2008.
  9. Barrett KE BS, Boitano S, Brooks HL. Reproductive Development & Function of the Female Reproductive System. Barrett KE BS, Boitano S, Brooks HL, editor. Ganong’s Review of Medical Physiology. 24th ed. New York: McGraw-Hill; 2012.
  10. Treatment of menopause-associated vasomotor symptoms: position statement of The North American Menopause Society. Menopause. 2004. 11(1):11-33. Epub 2004/01/13.
  11. Barrett-Connor E, Grady D, Sashegyi A, et al. Raloxifene and cardiovascular events in osteoporotic postmenopausal women: four-year results from the MORE (Multiple Outcomes of Raloxifene Evaluation) randomized trial. JAMA. 2002. 287(7):847-57. Epub 2002/02/20.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *