Мікроальбумін (Microalbumin)

Референтні значення:

Мікроальбумінурія визначається як екскреція 30–300 мг альбуміну за 24 години (або 20–200 мкг / хв або 30–300 мкг / мг креатиніну) на 2 з 3 сечових раза[1]

Виявлення низького рівня виведення альбуміну (мікроальбумінурії) було пов’язане з ідентифікацією початкових діабетичних захворювань нирок. Ця фаза вимагає агресивного нагляду для запобігання або затримки явної діабетичної нефропатії.

Референтні діапазони мікроальбуміну детально описані в таблиці нижче. [2, 3]

Збір частини Час забору Забір протягом 24-х годин Категорія
Менше 30 мкг / мг креатиніну Менше 20 мкг / хв Менше 30 мг Норма
30-300 мкг / мг креатиніну 20-200 мкг / хв 30-300 мг Мікроальбумінурія
More than 300 mcg/mg creatinine Більше 200 мкг / хв Більше 300 мг Клінічна альбумінурія

Інтерпретація

Етіології мікроальбумінурії: [4]

  • Рання протеїнурія
  • Гостра гіперглікемія
  • Інфекції сечовивідних шляхів
  • Позначена гіпертонія
  • Хронічна серцева недостатність
  • Менструація (хибнопозитивний)

Причини явної протеїнурії такі:

  • Амілоїдоз
  • Пухлина сечового міхура
  • Хронічна серцева недостатність
  • Гломерулонефрит
  • Синдром Goodpasture
  • Отруєння важкими металами
  • Нефротоксичні препарати
  • Полікістоз нирок
  • Прееклампсія
  • Системний червоний вовчак
  • Інфекції сечовивідних шляхів

ДЖЕРЕЛА:

  1. Guidelines LMP. Microalbuminuria. [September 2, 2012]; Available from: http://santana0612.files.wordpress.com/2009/09/microalb.pdf.
  2. Williamson MA, Snyder LM, Wallach JB. Wallach’s interpretation of diagnostic tests. 9th. Wolters Kluwer/Lippincott Williams & Wilkins Health: Philadelphia; 2011.
  3. MS. G. Pancreatic Hormones and Diabetes Mellitus. Gardner DG SD, editor. Greenspan’s Basic & Clinical Endocrinology. 9th ed. New York: McGraw-Hill; 2011.
  4. http://www.accessmedicine.com/diag.aspx.: McGraw-Hill’s Diagnosaurus; 2012. 2.0:
  5. EV. L. Proteinuria. Medscape Reference. 2012.
  6. BV. Diabetic Nephropathy. Medscape Reference. 2011. [Full Text].
  7. Bargman JM SK. Chronic Kidney Disease. Longo DL FA, Kasper DL, Hauser SL, Jameson JL, Loscalzo J. Harrison’s Principles of Internal Medicine. New York: McGraw-Hill; 2012.
  8. Viberti G, Wheeldon NM. Microalbuminuria reduction with valsartan in patients with type 2 diabetes mellitus: a blood pressure-independent effect. Circulation. 2002 Aug 6. 106(6):672-8.
  9. MW. T. Slowing the Progression of Chronic Kidney Disease. Lerma EV BJ, Nissenson AR, editor. CURRENT Diagnosis & Treatment: Nephrology & Hypertension. New York: McGraw-Hill; 2009.
  10. de Zeeuw D, Remuzzi G, Parving HH, Keane WF, Zhang Z, Shahinfar S. Proteinuria, a target for renoprotection in patients with type 2 diabetic nephropathy: lessons from RENAAL. Kidney Int. 2004 Jun. 65(6):2309-20.
  11. Hou FF, Xie D, Zhang X, Chen PY, Zhang WR, Liang M. Renoprotection of Optimal Antiproteinuric Doses (ROAD) Study: a randomized controlled study of benazepril and losartan in chronic renal insufficiency. J Am Soc Nephrol. 2007 Jun. 18(6):1889-98.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *